монотипія

1. У поліграфії: техніка ручного друкування з плоскої друкарської форми (металевої, пластмасової тощо), при якій кожен відбиток є унікальним твором, оскільки фарба щоразу наноситься на форму вручну, а зображення може частково змінюватися під час процесу.

2. У біології (систематиці): таксономічна категорія, що містить лише один типовий таксон наступного нижчого рангу, наприклад, рід, що включає лише один вид, або родина з одним родом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |