монотипія

[monotɪpijɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У поліграфії: техніка ручного друкування з плоскої друкарської форми (металевої, пластмасової тощо), при якій кожен відбиток є унікальним твором, оскільки фарба щоразу наноситься на форму вручну, а зображення може частково змінюватися під час процесу.

  2. У біології (систематиці): таксономічна категорія, що містить лише один типовий таксон наступного нижчого рангу, наприклад, рід, що включає лише один вид, або родина з одним родом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. монотипія, р. монотипії, д. монотипії, з. монотипію, о. монотипією, м. монотипії, к. монотипіє

Більше записів