старцюга

[stɑrt͡sjuɦɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зневажлива назва старого, немічного чоловіка, часто жебрака.

  2. Переносно: про людину, яка веде дуже скромний, бідний спосіб життя, відмовляючи собі в усьому; скупа людина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. старцюга, р. старцюги, д. старцюзі, з. старцюгу, о. старцюгою, м. старцюзі, к. старцюго

Більше записів