скромний
[skromnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що не виявляє високої думки про себе, свої здібності або досягнення; позбавлений зарозумілості, пихи.
-
Позбавлений розкоші, надмірних витребеньок; простий, невибагливий, неяскравий (про спосіб життя, обстановку, одяг тощо).
-
Невеликий за розмірами, кількістю, значенням або обсягом; помірний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скромний, р. скромного, д. скромному, з. скромного, о. скромним, м. скромнім
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘скромний’ походить від праслов’янського *sь-kromьnь, утвореного від kroma, що означало ‘край’ або ‘перегородка’. Спочатку воно описувало людину, яка тримається в межах, не виходить за рамки. В українській мові це слово, ймовірно, запозичене з російської, а в російську воно потрапило з польської. У польській та чеській мовах існують відповідники: skromny, skromný. Також споріднені слова є в білоруській, болгарській, сербохорватській та словенській мовах.