Значення
-
Релігійно-аскетичний рух у Київській Русі XI–XIII століть, пов’язаний з діяльністю старців — монахів-пустельників, які жили усамітнено, практикуючи суворі подвиги та молитву, а також часто виконували роль духовних наставників.
-
Сукупність релігійних практик, спосіб життя та світогляд, характерні для старців; аскетизм, відлюдництво з метою духовного самовдосконалення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. старцівство, р. старцівства, д. старцівству, з. старцівство, о. старцівством, м. старцівстві, к. старцівство