монотонічний
[monotonit͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Одноманітний, позбавлений різноманітності, що не змінюється або повторюється з однаковим характером, ритмом, інтонацією тощо.
-
Такий, що має одну й ту саму тональність або виконується в одному ключі (про музику, спів, мовлення).
-
У математиці: такий, що лише зростає або лише спадає (про функцію, послідовність).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. монотонічний, р. монотонічного, д. монотонічному, з. монотонічного, о. монотонічним, м. монотонічнім