старовіцький
[stɑroʋit͡sʲkɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* СТАРОВ І ЦЬКИЙ , а, е, діал. Старосвітський . Старовіцька мораль домостроївського типу все ж таки воркотить на появи особистої ініціативи ( Драг ., І, 1970, 276).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. старовіцький, р. старовіцького, д. старовіцькому, з. старовіцького, о. старовіцьким, м. старовіцькім