старовірство

[stɑroʋirstʋo] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Релігійна течія в християнстві, що виникла в Росії в XVII столітті як опозиція церковним реформам патріарха Никона, характеризується збереженням старих обрядів, канонів і богослужбових книг.

  2. Сукупність релігійних громад (спільнот, толків), які сповідують цю віру та дотримуються її традицій.

  3. Перен. Консервативність, закріпленість на старих звичаях, принципах або методах діяльності; неприйняття нововведень.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. старовірство, р. старовірства, д. старовірству, з. старовірство, о. старовірством, м. старовірстві, к. старовірство

Більше записів