1. Релігійна течія в християнстві, що виникла в Росії в XVII столітті як опозиція церковним реформам патріарха Никона, характеризується збереженням старих обрядів, канонів і богослужбових книг.
2. Сукупність релігійних громад (спільнот, толків), які сповідують цю віру та дотримуються її традицій.
3. Перен. Консервативність, закріпленість на старих звичаях, принципах або методах діяльності; неприйняття нововведень.