старовірка

[stɑroʋirkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Жінка, яка сповідує старовірство — релігійну течію, що виникла в результаті відокремлення від Російської православної церкви через неприйняття церковних реформ патріарха Никона у XVII столітті та дотримується старих обрядів і канонів.

  2. Представниця релігійної громади старообрядців (старовірів), яка проживає в Україні, зокрема в історичних регіонах Стародубщини, Гетьманщини, на Буковині та в інших місцевостях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. старовірка, р. старовірки, д. старовірці, з. старовірку, о. старовіркою, м. старовірці, к. старовірко

Більше записів