Значення
-
Послідовник старообрядництва — релігійного руху, що виник у Росії в XVII столітті внаслідок відмови прийняти церковні реформи патріарха Никона та характеризується збереженням давніх обрядів і богослужбових книг.
-
Загальніше — людина, яка дотримується старих, традиційних поглядів, звичаїв або релігійних уявлень; консерватор у віруваннях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. старовірець, р. старовірця, д. старовірцеві, з. старовірця, о. старовірцем, м. старовірцеві, к. старовірцю