старовірець

1. Послідовник старообрядництва — релігійного руху, що виник у Росії в XVII столітті внаслідок відмови прийняти церковні реформи патріарха Никона та характеризується збереженням давніх обрядів і богослужбових книг.

2. Загальніше — людина, яка дотримується старих, традиційних поглядів, звичаїв або релігійних уявлень; консерватор у віруваннях.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |