староукраїнський
[stɑroukrɑjinsʲkɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який стосується давнього періоду історії України, її культури, мови, побуту тощо.
-
Який існував, був поширений або використовувався в Україні в минулі часи, зараз є застарілим.
-
У мовознавстві: який стосується староукраїнської мови — історичної форми української мови, що існувала приблизно з XIV по XVIII століття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. староукраїнський, р. староукраїнського, д. староукраїнському, з. староукраїнського, о. староукраїнським, м. староукраїнськім