старосвітній
[stɑrosʋitnij] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який існував, був поширений у давні часи, у старовину; старовинний, давній.
-
Який зберіг риси, звичаї, спосіб життя минулих часів; консервативний, патріархальний.
-
(У значенні іменника) Мешканець старої, патріархальної України, особливо зображений у літературних творах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. старосвітній, р. старосвітнього, д. старосвітньому, з. старосвітнього, о. старосвітнім, м. старосвітнім