староперелоговий

[stɑropɛrɛloɦoʋɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (с.-г.) Який стосується староперелогу — землі, що тривалий час (зазвичай 8–10 років) перебувала під перелогом (зарослою дикорослими травами ділянкою колишньої ріллі) і готова до повторної розорки та обробітку.

  2. (перен., рідко) Який має ознаки застарілості, давності; що нагадує щось дуже старе, занедбане або покинуте.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. староперелоговий, р. староперелогового, д. староперелоговому, з. староперелогового, о. староперелоговим, м. староперелоговім, к. староперелоговий

Більше записів