1. (с.-г.) Який стосується староперелогу — землі, що тривалий час (зазвичай 8–10 років) перебувала під перелогом (зарослою дикорослими травами ділянкою колишньої ріллі) і готова до повторної розорки та обробітку.
2. (перен., рідко) Який має ознаки застарілості, давності; що нагадує щось дуже старе, занедбане або покинуте.