старе [stɑrɛ] Іменник Буква:С ЗначенняПравописПриклади Значення Те, що існувало в минулому, давній час; старовина, давнина. Те, що втратило новизну, свіжість або сучасність; щось застаріле, старовинне. (у множині) Звичаї, порядки, перекази, знання тощо, що збереглися від попередніх поколінь; старовина. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. старе, р. старого, д. старому, з. старе, о. старим, м. старім, к. старе Приклади з художньої літератури Івремії ГалціТа чи ви вже, братця, не чувалиПро старого козака-співаку?Вспом’янім лиш його йому ж в дяку! — Кузьма Скрябін ←моносахариди промерзлий→