старообрядницький
[stɑroobrjɑdnɪt͡sʲkɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який стосується старообрядництва — релігійного руху в російському православ’ї, що відокремився внаслідок неприйняття церковних реформ патріарха Никона у XVII столітті та дотримується старих обрядів.
-
Який належить або властивий старообрядцям (старовірам), їхній громаді, побуту чи культурі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. старообрядницький, р. старообрядницького, д. старообрядницькому, з. старообрядницького, о. старообрядницьким, м. старообрядницькім