старочеський
[stɑrot͡ʃɛsʲkɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який стосується старочеської мови — західнослов’янської писемної мови, що існувала на території Чехії приблизно з XI до кінця XV століття.
-
Який стосується історичного періоду, культури або літератури середньовічної Чехії (Чеського королівства) до початку новочеського періоду (приблизно до кінця XV ст.).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. старочеський, р. старочеського, д. старочеському, з. старочеського, о. старочеським, м. старочеськім