староболгарський
[stɑrobolɦɑrsʲkɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Стосовний до Староболгарської держави (Першого Болгарського царства), її культури, історії або населення.
-
Стосовний до старої писемної мови слов’ян, створеної Кирилом і Мефодієм на основі південномакедонських діалектів і поширеної в Середньовіччі на Балканах та Східній Європі; церковнослов’янський.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. староболгарський, р. староболгарського, д. староболгарському, з. староболгарського, о. староболгарським, м. староболгарськім