старкуватий

[stɑrkuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (Про людину) Такий, що має деякі риси старості; злегка похилого віку, немолодий.

  2. (Перен., розм.) Застарілий, такий, що втратив сучасність або практичність; старомодний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. старкуватий, р. старкуватого, д. старкуватому, з. старкуватого, о. старкуватим, м. старкуватім

Більше записів