становий

1. (істор.) У Російській імперії до 1917 року — поліцейський урядовець, начальник поліції в стані (адміністративно-поліцейському окрузі).

2. (перен., заст.) Важлива, ключова, вирішальна особа в якійсь справі або колективі; той, від кого щось суттєво залежить.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |