1. Пов’язаний з станово-представницькою монархією — формою правління, при якій влада монарха обмежена органами, що формуються за участю представників різних соціальних станів (шляхти, духовенства, міщан).
2. Характерний для політичної організації суспільства, заснованої на представництві та участі у владі різних соціальних станів (станов).