1. (у лінгвістиці) такий, що має лише один варіант вимови, що не змінюється залежно від позиції чи оточення.
2. (у фонетиці) стосовний до звука, який вимовляється з однією артикуляційною установкою або утворюється в одному фокусі.
моноотичний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |