Значення
-
Процес набуття певних рис, властивостей, формування когось або чогось як цілісності; формування, вироблення.
-
(У філософії) Ключова категорія діалектики, що означає безперервний рух, зміну, розвиток матерії та духу, процес переходу з одного стану в інший; безперервна зміна та розвиток усього існуючого.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. становлення, р. становлення, д. становленню, з. становлення, о. становленням, м. становленні, к. становлення