мономітичний
[monomitɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
(у літературознавстві) Створений лише з одного метричного розміру; такий, що має однакову метричну будову (про вірш, поезію).
-
(у музикознавстві) Побудований на єдиній, постійно повторюваній ритмічній формулі (про музичний твір або його частину).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мономітичний, р. мономітичного, д. мономітичному, з. мономітичного, о. мономітичним, м. мономітичнім