станкач

[stɑnkɑt͡ʃ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва українського рок-гурту, заснованого у 2004 році в місті Харкові, відомого поєднанням важкого гітарного звучання з мелодійністю та ліричними текстами.

  2. (рідко, заст.) Той, хто працює на верстаті (станку); верстатник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. станкач, р. станкача, д. станкачеві, з. станкач, о. станкачем, м. станкачеві, к. станкачу

Більше записів