Древослів

Словник Української Мови

монометалевий

[monomɛtɑlɛʋɪj] Прикметник

Буква:М

Значення

Виготовлений з одного металу, що не містить домішок інших металів або має однорідний металевий склад.
Техн. Стос. до грошових знаків (монет), викарбуваних з одного металу, на відміну від біметалевих.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. монометалевий, р. монометалевого, д. монометалевому, з. монометалевого, о. монометалевим, м. монометалевім

Більше записів