1. (від дієслова “стати“) Минулий час середнього роду однини, що означає набуття якості, переходу в інший стан або початок дії; те, що відбулося, зробилося, трапилося.
2. (у функції присудка в безособових конструкціях) Виражає необхідність, належність або констатацію факту; слід, потрібно, доводиться.
3. (у функції вставного слова) Використовується для підсумовування, узагальнення сказаного; отже, таким чином, виходить.