сталець

1. (істор.) Трон, княжий чи королівський престол як символ влади монарха.

2. (перен., заст.) Висока, стабільна позиція, становище в суспільстві, владі.

3. (церк., заст.) Єпископська кафедра; престол у вівтарі християнського храму.

4. (рідк.) Міцний, масивний стілець, часто з високою спинкою.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |