1. (спец.) Оптичний прилад для візуального контролю якості та структури поверхні металу, зокрема для виявлення дефектів (тріщин, пор, раковин) шляхом спостереження за відбитим від неї світлом.
2. (заст.) Назва одного з перших приладів такого типу, розробленого радянськими вченими; загальна назва дефектоскопів, що працюють за принципом спостереження за відбиттям світла від досліджуваної поверхні.