сталактит

1. Мінеральне утворення у вигляді сосульки, стовпчика або завіси, що звисає зі стелі або стін печери й утворюється внаслідок випаровування води та відкладення розчинених у ній карбонатів (переважно кальциту).

2. У архітектурі — декоративний елемент у вигляді звисаючого конусоподібного або призматичного виступу, що імітує природний сталактит і використовується, зокрема, в орнаментиці середньовічної ісламської архітектури (мукарни).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |