срібряник

1. Старовинна срібна монета, що карбувалася в Київській Русі (Х–ХІ ст.) та деяких інших слов’янських державах.

2. Ремісник, який виробляє вироби зі срібла; срібляр.

3. Рослина з родини айстрових, листя якої вкрите сріблястим нальотом; популярна декоративна рослина для сухих букетів (ботанічна назва: Centaurea cineraria, або Jacobaea maritima).

4. Заст. Той, хто прагне до багатства, срібла; користолюбець.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |