Значення
-
Старовинна срібна монета, що карбувалася в Київській Русі (Х–ХІ ст.) та деяких інших слов’янських державах.
-
Ремісник, який виробляє вироби зі срібла; срібляр.
-
Рослина з родини айстрових, листя якої вкрите сріблястим нальотом; популярна декоративна рослина для сухих букетів (ботанічна назва: Centaurea cineraria, або Jacobaea maritima).
-
Заст. Той, хто прагне до багатства, срібла; користолюбець.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. срібряник, р. срібряника, д. срібряникові, з. срібряника, о. срібряником, м. срібряникові, к. срібрянику