спиця

1. Тонкий металевий або дерев’яний стрижень, що з’єднує центр колеса (маточину) з його ободом, утворюючи спицеве колесо.

2. Тонкий довгий стрижень, паличка, що використовується в різних галузях (наприклад, в’язальна спиця для ручного в’язання, медична спиця для фіксації кісток).

3. У анатомії — коротка кістка, що становить основу променево-зап’ясткового суглоба (променева спиця).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |