спиця

[spɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Тонкий металевий або дерев’яний стрижень, що з’єднує центр колеса (маточину) з його ободом, утворюючи спицеве колесо.

  2. Тонкий довгий стрижень, паличка, що використовується в різних галузях (наприклад, в’язальна спиця для ручного в’язання, медична спиця для фіксації кісток).

  3. У анатомії — коротка кістка, що становить основу променево-зап’ясткового суглоба (променева спиця).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спиця, р. спиці, д. спиці, з. спицю, о. спицею, м. спиці, к. спице

Більше записів