спиртоуловлювач

[spɪrtouloʋljuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Спеціальний пристрій або апарат, призначений для уловлювання, збору та конденсації парів спирту, що виділяються під час технологічних процесів (наприклад, бродіння, дистиляції) з метою їх повторного використання або запобігання втратам.

  2. Назва технологічної лінії або вузла у виробництві (зокрема, в спиртовій, лікеро-горілчаній, харчовій промисловості), що виконує функцію відновлення спирту з пароподібних або газоподібних сумішей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спиртоуловлювач, р. спиртоуловлювача, д. спиртоуловлювачеві, з. спиртоуловлювач, о. спиртоуловлювачем, м. спиртоуловлювачеві, к. спиртоуловлювачу

Більше записів