1. (від дієслова “спиляти”) Те саме, що спільно, разом, укупі; характеризує спільну дію або перебування кількох суб’єктів.
2. (заст., рідк.) У значенні прислівника способу дії: так, що виконується спільно, у згоді та єдності.
Словник Української Мови
Буква
1. (від дієслова “спиляти”) Те саме, що спільно, разом, укупі; характеризує спільну дію або перебування кількох суб’єктів.
2. (заст., рідк.) У значенні прислівника способу дії: так, що виконується спільно, у згоді та єдності.