принаджений
[prɪnɑdʒɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ПРИН А ДЖЕНИЙ , а, е. Дієпр. пас . мин . ч. до прин а дити . Он заєць , ніби тінь , крізь присмерковий дим Крадеться , клевером принаджений густим (Рильський, Поеми , 1957, 224); На судні встановлено своєрідну електропастку, яка не дає змоги рибі , принадженій світлом , вийти назад ( Рад . Укр., 6.IV 1963, 3).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. принаджений, р. принадженого, д. принадженому, з. принадженого, о. принадженим, м. принадженім