спустошування

[spustoʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес дії за значенням дієслова «спустошувати»; руйнування, знищення, що призводить до повного спустошення, спустошеності.

  2. Стан, результат такої дії; повне запустіння, спустошеність, пустка.

  3. У медицині та біології — патологічний процес, що веде до виснаження, втрати життєвих сил організму або виснаження ресурсів екосистеми.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спустошування, р. спустошування, д. спустошуванню, з. спустошування, о. спустошуванням, м. спустошуванні, к. спустошування

Більше записів