спустошувачка

1. (у міфології та фентезі) могутня жінка, істота або божество, що несе руйнування, спустошення та загибель; знищувачка.

2. (переносно, книжн.) про жінку, яка своїми діями або впливом завдає серйозної шкоди, руйнує щось (наприклад, почуття, життя, плани).

3. (у комп’ютерних іграх, науковій фантастиці) назва могутньої зброї, корабля, машини або робота, здатної до тотального знищення.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |