спустошувачка

[spustoʃuʋɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (у міфології та фентезі) могутня жінка, істота або божество, що несе руйнування, спустошення та загибель; знищувачка.

  2. (переносно, книжн.) про жінку, яка своїми діями або впливом завдає серйозної шкоди, руйнує щось (наприклад, почуття, життя, плани).

  3. (у комп’ютерних іграх, науковій фантастиці) назва могутньої зброї, корабля, машини або робота, здатної до тотального знищення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спустошувачка, р. спустошувачки, д. спустошувачці, з. спустошувачку, о. спустошувачкою, м. спустошувачці, к. спустошувачко

Більше записів