спустошений
[spustoʃɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який зазнав спустошення; зруйнований, знищений, сплюндрований.
-
Позбавлений сили, енергії, життєвості; виснажений, знесилений, пригнічений (про людину, її стан).
-
Який викликає почуття глибокої сумної порожнечі, безвиході; похмурий, безрадісний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спустошений, р. спустошеного, д. спустошеному, з. спустошеного, о. спустошеним, м. спустошенім