спустошеність

Стан крайньої виснаженості, втрати сил або життєвої енергії; повне фізичне або психічне знесилення.

Відчуття глибокої внутрішньої порожнечі, втрати сенсів або емоційної опустошеності.

Стан руйнації або спустошення (у прямому значенні); синонім до “пустки”, “пустощі”.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |