1. Процес перетворення родючих земель на пустелю внаслідок діяльності людини (знищення рослинності, нераціональне зрошення тощо) або зміни природних умов.
2. Стан місцевості, що став пустелею; опустіння, спустіння.
спустелення
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |