спускальник

[spuskɑlʲnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (спеціальний термін) Пристрій або механізм, призначений для спуску, контрольованого опускання чого-небудь (наприклад, вантажу, спорядження).

  2. (власна назва, історія) У Київській Русі та козацькій Україні — посадова особа, відповідальна за спуск (звільнення) затриманих осіб із в’язниці, зазвичай за наказом вищої влади або після сплати відповідного штрафу (викупу).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спускальник, р. спускальника, д. спускальникові, з. спускальник, о. спускальником, м. спускальникові, к. спускальнику

Більше записів