Древослів

Словник Української Мови

спухання

[spuxɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (діал.) Дія за значенням дієслова “спухати“; процес набуття пухкості, розпухання, збільшення об’єму внаслідок набрякання або рихлості.

  2. (перен., діал.) Стан сильного занепокоєння, тривоги, переляку; сполох, збентеження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спухання, р. спухання, д. спуханню, з. спухання, о. спуханням, м. спуханні, к. спухання

Більше записів