спучувати

[sput͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. Робити пухким, рихлим, надавати чомусь пористої структури (переважно про ґрунт).

  2. (у техніці) Викликати явище спучування, тобто збільшення об’єму матеріалу (наприклад, ґрунту, металу) при замерзанні вологи або внаслідок інших фізико-хімічних процесів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я спучую, ти спучуєш, він спучує, ми спучуємо, ви спучуєте, вони спучують

Більше записів