спучування

[sput͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (геологія, ґрунтознавство) Процес збільшення об’єму гірських порід або ґрунтів при замерзанні в них води, що призводить до підняття поверхні.

  2. (техніка) Явище об’ємного розширення матеріалу (наприклад, металу, бетону) внаслідок внутрішніх фізико-хімічних процесів, часто під час нагрівання.

  3. (переносне) Непропорційне або штучне збільшення, роздуття (наприклад, показників, цифр, значущості чогось).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спучування, р. спучування, д. спучуванню, з. спучування, о. спучуванням, м. спучуванні, к. спучування

Більше записів