спученість

[sput͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість ґрунту або гірських порід збільшувати свій об’єм при замерзанні внаслідок утворення кристалів льоду, що призводить до підняття поверхні.

  2. (у техніці) Явище об’ємного розширення та втрати міцності матеріалу (наприклад, бетону) при його замерзанні у водонасиченому стані.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спученість, р. спученості, д. спученості, з. спученість, о. спученістю, м. спученості, к. спученосте

Більше записів