прихильниця

1. Жінка або дівчина, яка сприятливо ставиться до когось або чогось, відчуває симпатію, підтримує когось або щось, захоплюється кимось або чимось.

2. Жінка або дівчина, яка має романтичну прихильність, закохана в когось.

3. Заст. Жінка або дівчина, яка перебуває в близьких, приятельських стосунках з кимось; подруга, приятелька.

Приклади вживання

Приклад 1:
Здається, помилилась я, бо ти, як бачу, не прихильниця його.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Частина мови: іменник (однина) |