сприятелювання

[sprɪjɑtɛljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “сприятелювати“; надання допомоги, підтримки, послуги комусь, сприяння у чомусь.

  2. (У переносному значенні, зазвичай іронічному або несхвальному) Поведінка, що виражається в надмірній, часто корисливій увазі, заискуванні, підлабузництві з метою здобуття чиєїсь прихильності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сприятелювання, р. сприятелювання, д. сприятелюванню, з. сприятелювання, о. сприятелюванням, м. сприятелюванні, к. сприятелювання

Більше записів