присяжник

1. Особа, яка склала присягу на вірність державі, правителю, організації чи ідеї; присягнений.

2. У судовій системі деяких країн — громадянин, який у складі колегії (суду присяжних) вирішує питання про винуватість або невинуватість підсудного на основі представлених доказів.

3. (Іст.) Військовий (козак, солдат), який приніс присягу на вірність; присяжний вояк.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |