Значення
-
Особа, яка склала присягу на вірність державі та зобов’язалася сумлінно виконувати певні обов’язки, пов’язані зі служінням суспільству (наприклад, присяжний засідатель у суді).
-
У судовій системі — громадянин, обраний для участі у розгляді кримінальної справи та винесенні вердикту про винність або невинність підсудного у суді присяжних.
-
(Заст.) Той, хто склав присягу, присягнений; також — той, хто дає клятву, присягу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. присяжний, р. присяжного, д. присяжному, з. присяжного, о. присяжним, м. присяжнім, к. присяжний