1. (у математиці, зокрема в теорії груп) Такий, що може бути отриманий з іншого елемента певною операцією спряження; пов’язаний відношенням спряженості.
2. (у лінгвістиці, граматиці) Такий, що належить до дієслівної категорії способу, часу, особи, числа, роду або до відмінювання; що виражає ці граматичні значення (наприклад, про форми дієслова).