спрямовання

[sprjɑmoʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова «спрямовувати»; надання чому-небудь певного напряму, орієнтації або мети.

  2. (у техніці) Процес усунення або зменшення відхилень, викривлень, нерівностей на поверхні або в траєкторії руху; вирівнювання, корекція напряму.

  3. (переносно) Визначення основної мети, ідеї, сенсу діяльності чи твору; ідейна орієнтація.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спрямовання, р. спрямовання, д. спрямованню, з. спрямовання, о. спрямованням, м. спрямованні, к. спрямовання

Більше записів