1. (у геометрії) Прямий, що співпадає з напрямком чого-небудь; напрямний, напрямлений.
2. (у техніці) Призначений для спрямлення, випрямлення чого-небудь; випрямний, випрямляючий.
Словник Української Мови
Буква
1. (у геометрії) Прямий, що співпадає з напрямком чого-небудь; напрямний, напрямлений.
2. (у техніці) Призначений для спрямлення, випрямлення чого-небудь; випрямний, випрямляючий.
Error: no such table: sentences